Напруга між Польщею та Росією досягла піку після серії інцидентів, коли російські безпілотники неодноразово порушували польський повітряний простір. Відповідь урядових та політичних сил Польщі була різною, але всі вони погоджуються на необхідність ретельної оцінки ситуації та розслідування інцидентів.
Почалося все з заяви міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара, який, на думку багатьох, поставив все не так. Він припустив, що безпілотники, що проникли на територію Польщі, могли бути призначені для України, а не для атаки на Польщу. Заява Бланара викликала обурення та призвела до відновлення масових антиурядових протестів.
Прем’єр-міністр Роберт Фіцо та міністр оборони Роберт Каліняк назвали порушення повітряного простору серйозним інцидентом і оголосили про необхідність ретельного розслідування. Вони не робили прямих звинувачень до Росії, але наголосили на важливості визначення характеру інциденту – чи був він навмисним, чи випадковим, і під чиїм контролем перебували безпілотники.
Політичний депутат від партії Smer, Тібор Гашпар, висловив свою думку, що атака на будь-яку країну ЄС не в інтересах Росії. У Польщі було зафіксовано 19 порушень повітряного простору, а деякі джерела повідомляють про 20+ безпілотників.
У відповідь на інцидент НАТО застосував статтю 4 Північноатлантичного договору, що передбачає консультації. У Москві робилися заяви про «провокації» та заперечення будь-якої наміру атакувати Польщу, стверджуючи, що безпілотники не мали достатньої дальності для цього.
Ситуація залишається невизначеною, і її подальший розвиток може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки та відносин між країнами. Регулярні оновлення інформації та міжнародні консультації є ключовими для розуміння причин інцидентів та запобігання подальшим ескалаціям.