Світову увагу знову привернуло напружене становище навколо порушень польського повітряного простору російськими безпілотниками. Початок, який розпочався із суперечливих заяв словацького міністра закордонних справ Юрая Бланара, швидко переріс у серйозну дипломатичну кризу, яка ставить під загрозу безпеку та стабільність у Центральній Європі.
Бланар, припускаючи, що безпілотники могли бути призначені для України, а не для Польщі, спровокував бурхливу реакцію. Опозиція Польщі через нього відновила масові протести, а колишній міністр закордонних справ Іван Корчок різко критикував Бланара за “втрату зв’язку з реальністю”. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо та міністр оборони Роберт Каліняк назвали інцидент серйозним, що вимагає розслідування, але не стали прямо звинувачувати Росію.
Польські чиновники підрахували, що безпілотники порушили польський повітряний простір 19 разів, можливо, більш ніж 20. В НАТО застосували статтю 4 Північноатлантичного договору, розпочавши консультації. У Москві спочатку відмовлялися від прямої участі, намагаючись зобразити безпілотники як”провокацію” і підкресливши, що РФ не планувала атаку на Польщу. Однак, ситуація швидко загострюється.
Посилення напруженості викликає занепокоєння щодо можливого розширення конфлікту. Оцінки інсайдерів та експертів вказують на те, що інцидент з безпілотниками може стати початком новій фазі війни, пов’язаної з нарощенням військової присутності та посиленням геополітичної напруженості у регіоні. Додаткове занепокоєння викликає відсутність чіткої таї та стратегії з боку ключових гравців, що збільшує ризик непередбачуваних наслідків. Полягає на тому, що подібні інциденти можуть призвести до подальших провокацій та загострення відносин між Росією та ЄС, що має серйозні наслідки для глобальної безпеки.
About the Author
