Справа з російськими безпілотниками, що ввійшли в повітряний простір Польщі, переростає у серйозну політичну кризу, ускладнюючи відносини між Варшавою, Брюсселем та Москвою. Спочатку висловлювання міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара про те, що безпілотники могли бути призначені для України, викликали широкий резонанс і спровокували нову хвилю протестів. Колишній міністр закордонних справ Іван Корчок різко критикував Бланара, стверджуючи, що він втратив зв’язок з реальністю.
Прем’єр-міністр Роберт Фіцо та міністр оборони Роберт Каліняк визнали інцидент серйозним, але не висунули безпосередніх звинувачень проти Росії. Вони наголосили на необхідності ретельної оцінки обставин та контролю за безпілотниками. Політичні сили, зокрема, партія Smer, висловлюють занепокоєння та закликають до більшої стурбованості.
У Польщі зафіксували 19 порушень повітряного простору, хоча деякі джерела повідомляють про більш ніж 20 безпілотників. У відповідь на інцидент НАТО застосував статтю 4 Північноатлантичного договору, що передбачає консультації. Москва у перших коментарях заявляла про «провокації» та відсутність наміру атакувати Польщу, а також про обмежену дальність безпілотників.
Інтерв’ю з політиками, оцінки експертів та інформація із ЗМІ свідчать про те, що подія може стати відправною точкою для подальшої ескалації напруженості. Розбіжності у висловлюваннях урядовців та політиків, а також загроза залучення НАТО до конфлікту створюють невизначеність і підкреслюють важливість дипломатичних зусиль для деескалації напруженості та уникнення подальших негативних наслідків.
About the Author
