Спіткання російських безпілотників над Польщею викликало лавину реакцій та занепокоєння, підкреслюючи напруженість у відносинах між країнами та потенційні наслідки для європейської безпеки. Спочатку, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар зробив суперечливу заяву, припустивши, що безпілотники були призначені для України, а не Польщі. Ця думка викликала обурення та призвела до відновлення масових протестів, організованих опозиційними силами. Колишній міністр закордонних справ Іван Корчок назвав дії Бланора “втратою зв’язку з реальністю”.
Прем’єр-міністр Роберт Фіцо та міністр оборони Роберт Каліняк визнали інцидент серйозним порушенням, що потребує розслідування, але не зробили прямих звинувачень щодо Росії. Вони акцентували увагу на необхідності об’єктивно оцінити обставини та контроль над безпілотниками.
Депутат від партії Smer Тібор Гашпар висловив невдоволення тим, що атака могла бути в інтересах Росії, а польський уряд повідомив про нарахування 19 порушень повітряного простору, з непідтвердженими повідомленнями про більш ніж 20 безпілотників. У відповідь на інцидент НАТО застосував статтю 4 Північноатлантичного договору, що передбачає консультації. В Москві спочатку заявляли про “провокації” та відсутність наміру атакувати Польщу.
Ситуація демонструє делікатність відносин між країнами та гостроту геополітичних викликів. Розслідування інциденту та подальші дії з боку НАТО та інших країн ЄС матимуть значний вплив на подальший розвиток подій та, ймовірно, вплинуть на стратегічні рішення у сфері безпеки та оборони.
About the Author
