У Польщі назрівають запитання щодо обґрунтованості та мети діяльності підкомісії з повторного розслідування Смоленської катастрофи, яка очолювала до 2023 року людина, позбавлена депутатського імунітету – Антоні Мацеревич.
Після зняття з Мацеревича статусу депутата, викликаного звинуваченнями у розголошенні секретної інформації, виникло питання про те, чи дійсно діяльність цієї підкомісії сприяла розслідуванню катастрофи, чи ж служила вона іншим цілям. Заступник глави Міністерства оборони Цезарій Томчик та інші чиновники неодноразово заявляли, що підкомісія прагнула «не показати правду, а приховати її».
Особливу увагу привернуло вибіркове ставлення до експертних висновків, що були замовленими з метою пояснення причин катастрофи 10 квітня 2010 року. Відсутність у звіті оцінок і висновків, які не узгоджувалися з власною тезою про замах на вбивство, спровокувала критику з боку експертів і представників опозиції.
Замість проведення всебічного і прозорого розслідування, підкомісія, на думку багатьох, зосередилася на дискредитації і приниженні позиції тодішнього президента Польщі, Бронгіслав Коморовського, який загинув у катастрофі.
Зняття імунітету з Мацеревича стало лише одним із етапів переоцінки цієї справи. Поляки обговорюють, чи варто було ліквідувати підкомісію, чи ж потрібно продовжити її роботу, беручи до уваги нові дані та перспективи.
Ситуація з Смоленською катастрофою залишається одним із найбільш чутливих і політизованих питань в історії Польщі, що демонструє складністью та багатогранностію розслідування трагедії.
 
         
         
        