Під час переговорів у Женеві щодо першого у світі юридично зобов’язуючого договору про боротьбу із забрудненням пластиком не було досягнуто консенсусу. Про це повідомили делегати у п’ятницю, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.
Південна Африка розчарована тим, що на цій сесії не вдалося узгодити юридично зобов’язуючий договір і позиції залишаються далекими один від одного”, – заявив її делегат на заключному засіданні переговорів рано вранці в п’ятницю.
Понад 1 000 делегатів зібралися в Женеві на шостий раунд переговорів після того, як засідання Міжурядового комітету з переговорів (МКП) в Південній Кореї наприкінці минулого року завершилося без укладення угоди.
МКП – це група, створена Асамблеєю ООН з навколишнього середовища (ЮНЕА) у 2022 році з мандатом на розробку юридично обов’язкового глобального договору про боротьбу із забрудненням пластиком. У рамках цього комітету ведуться переговори з метою створення глобальної угоди щодо боротьби з пластиковим забрудненням.
У четвер переговори тривали понаднормово, оскільки країни намагалися подолати глибокі розбіжності щодо масштабів майбутніх обмежень. Раніше цього місяця дипломати та захисники клімату попереджали, що зусиллям ЄС та малих острівних держав щодо обмеження виробництва первинного пластику, який виробляється з нафти, вугілля та газу, загрожує опозиція з боку країн-виробників нафтохімічної продукції та США на чолі з президентом Дональдом Трампом. Основною проблемою є утримання країн-виробників нафтохімічної продукції від участі у створенні глобального договору.
Найбільш суперечливі питання включають обмеження виробництва, управління пластиковими виробами та хімічними речовинами, що викликають занепокоєння, а також фінансування для допомоги країнам, що розвиваються, у виконанні договору. Особливий акцент робиться на питаннях справедливості та підтримці для країн, які мають менші економічні можливості для впровадження таких змін.
Нещодавніші ініціативи, такі як заборона дрібного порційного пластикового пакування для соусів, напоїв, шампунів, кремів тощо у ресторанній і готельній сфері (у ЄС), а також плата за одноразову тару для кави та інше пакування (у Литві) та заборона ставити в офісах пластикові чи “паперові” стаканчики (у Нідерландах), демонструють зростаюче усвідомлення проблеми пластикового забруднення та відданість різних країн пошуку рішень. Однак, невирішення питань на міжнародному рівні становить серйозний ризик, оскільки пластикове забруднення залишається глобальною проблемою, що потребує скоординованих дій.
About the Author
