Конституційний суд Німеччини встановив чіткі межі використання вірусів-троянів та іншого шпигунського програмного забезпечення правоохоронними органами, визначивши, що таке використання допустиме лише у випадках особливо серйозних злочинів. Про це повідомляє Spiegel, пише “Європейська правда”.
Федеральний конституційний суд у Карлсруе дійшов висновку, що масове стеження за особами через їхні телекомунікаційні ресурси зі слідчою метою є надмірним втручанням у приватне життя, крім ситуацій, пов’язаних з кримінальними діями, які передбачають суворі покарання, зокрема, від 10 років позбавлення волі.
До цього, з 2017 року, німецьке кримінальне законодавство дозволяло правоохоронним органам заражати комп’ютери та смартфони підозрюваних спеціальним програмним забезпеченням. Правозахисники оскаржували ці положення, стверджуючи про потенційні ризики для свободи та конфіденційності.
Судді Карлсруе не знайшли претензій до закону щодо повноважень поліції, які оскаржували правозахисники, адже конкретний дозвіл на використання агресивних шпигунських програм передбачений лише для розслідування злочинів, що тягнуть за собою найсуворіші покарання. Водночас, суд підкреслив, що широкий спектр застосування такого програмного забезпечення є надмірним, і масштабний нагляд не повинен використовуватися у справах, пов’язаних з «простішими» злочинами.
На практиці німецькі правоохоронці вкрай рідко вдаються до використання шпигунського ПЗ у слідчих діях – у тому числі через технічну складність цього процесу. Однак, нещодавно, 7 серпня стало відомо про затримання у Німеччині трьох підозрюваних членів групи “рейхсбюргерів”, яких звинувачують у змові з метою насильницького повалення уряду. Найвідомішим обвинуваченим у цій справі є Генріх XIII князь Ройс – нащадок німецького дворянського роду, який, за версією звинувачення, мав очолити країну після спроб заколотників.
About the Author
