Конституційний суд Німеччини надав чіткі вказівки щодо використання вірусів-троянів для слідчих цілей, встановивши суворі обмеження на їх застосування. Суд постановив, що використання шпигунського програмного забезпечення допустиме лише у випадках, пов’язаних з особливо серйозними злочинами, зокрема, за скоєння яких передбачено термін позбавлення волі на 10 років і більше.
Федеральний конституційний суд у Карлсруе визнав, що масовий нагляд за особами через їхні телекомунікаційні ресурси є надмірним втручанням у приватність, за винятком випадків, що стосуються найсерйозніших злочинів. Суд підкреслив, що дозволена практика використання шпигунського ПЗ має бути обмежена конкретними, серйозними правопорушеннями, а не застосовуватися у випадках, що не відповідають цьому критерію.
Раніше кримінальне законодавство Німеччини (з 2017 року) передбачало можливість для правоохоронних органів заражати комп’ютери та смартфони підозрюваних спеціальним програмним забезпеченням. Правозахисники намагалися оскаржити ці положення, але судді не знайшли претензій до закону, враховуючи його обмежене застосування лише для розслідування тяжких злочинів.
Суд також зауважив на технічних складнощах, пов’язаних з використанням шпигунського програмного забезпечення, і підкреслив, що німецькі правоохоронці рідко вдаються до цього методу у своїх слідчих діях.
Нещодавно, 7 серпня, стало відомо про затримання у Німеччині трьох підозрюваних, які, як вважається, є членами групи «рейхсбюргерів», і які звинувачуються у змові з метою насильницького повалення уряду. Найбільш відомим із обвинувачених є Генріх XIII князь Ройс – нащадок німецького дворянського роду, який нібито мав очолити країну після планів заколотників.
About the Author
