У Білому домі підписано угоду між Азербайджаном та Вірменією, що передбачає створення нового транзитного коридору для транспортування вантажів між Азербайджаном та Нахічеванською Автономною Республікою. Угода була досягнута за посередництва президента США Дональда Трампа та стала наслідком тривалих переговорів, які завершилися у березні цього року.
Ключовим елементом угоди є 32 кілометровий маршрут, що проходить вздовж кордону Вірменії та Ірану. Він має стати альтернативою існуючим інфраструктурним обмеженням та забезпечити доступ Азербайджану до Нахічевану. Транзитні вантажі, ймовірно, будуть проходити під контролем приватного американської компанії, що стало компромісом між сторонами.
Угода, названа «Шлях Трампа заради міжнародного миру та процвітання» (TRIPP), має не лише політичну цінність – забезпечення стабільності в регіоні та розвиток добросусідських відносин – але й практичне значення для економічного зв’язку між двома державами. Однак, угода не вирішує основні політичні та територіальні питання, що й надало їй назвушементу, адже конфлікт щодо Нагірного Карабаху, який призвів до втрати Вірменією контролю над регіоном, все ще залишається невирішеним.
Особливу увагу привернула назва коридору – «Шлях Трампа». Хоча Дональд Трамп заявив, що не просив про це, він вважає цю угоду «великою честю». Вірменська сторона ініціювала використання назви, щоб підкреслити роль США у досягненні компромісу.
У рамках угоди сторони також домовилися спільно звернутися до Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з метою завершення роботи Мінської групи ОБСЄ, яка протягом кількох років намагалася знайти шляхи до мирного врегулювання карабахського конфлікту. Досі, врегулювання конфлікту не досягнуто, адже не вирішено питання про статус Нагірного Карабаху та визнання прав армянського населення.
Варто відзначити, що після підписання угоди, сторони домовились про взаємну підтримку та визначення третіх сторін для її реалізації, підкреслюючи важливість комунікації між країнами для досягнення стабільності та розвитку інфраструктури. Очевидно, що урегулювання конфлікту у цьому регіоні залишається викликом, який потребує довгострокових зусиль та політичної волі.