Європейський Союз стикнувся з суттєвим питанням щодо критеріїв визначення безпечних країн для шукачів притулку. Нещодавнє рішення Великої Палати Європейського Суду, яке посилює вимоги до країн-членів щодо створення національних списків безпечних держав, може мати значний вплив на процес розгляду заяв про притулок.
Суд постановив, що країни-члени ЄС можуть визначати, які країни вважаються ‘безпечними’ для репатріації, лише якщо надають чіткі та публічно обґрунтовані підстави для своїх рішень. Критичним аспектом є те, що країна може бути визнана ‘безпечною’ лише якщо захист її всього населення забезпечений у всіх її регіонах.
Це рішення стосується справи двох бангладешців, які були врятовані в морі та доставлені до італійського центру утримання в Албанії. Вони оскаржували відмову у наданні притулку, стверджуючи, що Бангладеш не відповідає критеріям ‘безпечної’ країни, незважаючи на те, що вона вже була внесена до списку безпечних держав Італією.
Зараз до практики Італії, що характеризується жорсткою політикою щодо мігрантів та обмеженням діяльності благодійних організацій, додалася складна юридична ситуація. Уряд Мелоні, в оновленому форматі, стикається з перешкодами в реалізації албанської моделі, яка передбачає утримання мігрантів у країнах, що не є членами ЄС. Це рішення суду може призвести до затримок у розгляді заяв про притулок та ускладнити процес повернення шукачів притулку в їхні початкові країни.
Справа акцентує увагу на необхідності чітко визначених критеріїв безпеки та прозорого обґрунтування рішень щодо визначення ‘безпечних’ країн, а також на важливому ролі політичних та юрисдикційних органів у процесі розгляду заяв про притулок.
About the Author
