Призначення Олександра Цивінського керівником Бюро економічної безпеки (БЕБ) викликало неоднозначну реакцію як в Україні, так і в Європі. Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова висловила підтримку цьому рішенню, назвавши його ‘ключовою реформою для вступу до ЄС та виконання вимог МВФ’.
Призначення, яке довгий час було ускладнене, ймовірно, через застереження Служби безпеки України, стало можливим після того, як Олександр Цивінський повторно подав документи до уряду, не отримуючи при цьому офіційних повідомлень про застереження. У ЄС відзначають, що це важливий крок на шляху до зміцнення довіри суспільства та міжнародних партнерів.
Однак, призначення керівника БЕБ стає частиною ширшої дискусії щодо реформ в Україні та їх впливу на перспективи вступу до ЄС. У контексті нещодавніх викликів, пов’язаних з незалежністю Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Європейський Союз підкреслює необхідність послідовних дій у сфері боротьби з корупцією та забезпечення прозорості реформ.
Зростає увага до питань, які стоять перед Україною щодо виконання умов, необхідних для вступу до ЄС. Чи зможе БЕБ, за підтримки міжнародних партнерів, стати ефективним інструментом у досягненні цієї мети?
About the Author
