З 1 серпня в Латвії набули чинності суттєві зміни у регулюванні продажу алкогольних напоїв, які, безумовно, заслуговують на увагу та аналіз. Латвійський досвід – це не просто зміни в законодавстві, а й спроба вирішити проблему надмірного споживання алкоголю та його негативного впливу на здоров’я населення. Ключові нововведення включають суворі обмеження на час продажу, обмеження реклами та певні правила щодо просування алкогольної продукції.
**Основні зміни:**
* **Обмеження часу продажу:** Алкоголь в Латвії буде доступний лише в певні години. В будні та суботу продажі заборонені з 20:00 до 10:00 наступного дня, а в неділю – з 18:00 до 10:00 понеділка.
* **Заборона реклами цін та знижок:** Реклама цін та знижок на алкоголь у друкованих виданнях, онлайн та у торгових закладах повністю заборонена. Дозволена лише реклама виробниками в їхніх установах (винні погреби, пивоварні).
* **Обмеження просування:** Заборонено акції, що передбачають знижки на весь асортимент або на певний вид алкогольних напоїв. Не дозволені програми лояльності, що передбачають знижки при покупці кількох одиниць.
* **Інформаційна кампанія:** У місцях роздрібної торгівлі має бути розміщений напис про негативний вплив алкоголю на здоров’я.
* **Обмеження для програм лояльності:** Власникам карт лояльності може бути надано знижку на один конкретний напій, але не дозволені акції знижок на весь асортимент.
**Чому це важливо для України?**
Хоча Україна та Латвія мають різні контексти, досвід Латвії може стати цікавим кейсом для українських фахівців у галузі охорони здоров’я, маркетингу та державної політики. Зареєстроване абсолютне споживання алкоголю на одного жителя в Латвії в 2023 році становило 11,7 літра, що значно перевищує середні показники в Європі (10 літрів). Це наводить на роздуми про необхідність впровадження подібних заходів та аналіз їхньої ефективності в українських реаліях. Актуальність досвіду Латвії підкреслюється тим фактом, що Україна стикається з подібними проблемами, пов’язаними з високим рівнем споживання алкогольних напоїв та його наслідками для суспільства. Наразі в Україні не розглядається впровадження подібних заходів, але цей досвід може бути використаний для розробки стратегій, спрямованих на зменшення шкоди від вживання алкоголю.
Звичайно, що існують та будуть продовжувати існувати риси, які відрізняють українську та латвійську ситуації. Але аналіз досвіду Латвії може стати цінним інструментом для розробки ефективних заходів у боротьбі з надмірним споживанням алкоголю в Україні.
About the Author
