Останні події навколо російсько-українського конфлікту демонструють значну зміну у стратегії Дональда Трампа, який стає все більш песимістичним щодо шансів на швидке припинення війни. Замість відкритого прагнення до негайного мирного угоди, Трамп намагається використати свою позицію посередника, але його дії викликають занепокоєння у європейських союзників та ставлять під сумнів ефективність будь-яких спроб досягтими миру.
Ставши президентом, Трамп пообіцяв швидко закінчити війну, але реальність виявилася значно складнішою. Після кількох невдалих спроб зустрітися з Путіним, включаючи саміт в Анкориджі та спроби скликати зустріч у Білому Домі, Трамп перейшов на стратегію, яка більш орієнтована на позиціюя самого себе як нейтрального посередника. Він наполягає на зустрічі з Путіним лише в Москві, а Зеленський готовий зустрітися в нейтральних місцях, таких як Перська затока, Швейцарія або Туреччина.
Однак, європейські партнери, зокрема Президент Європейської ради Антоніу Кошта та Президент Франції Емманюель Макрон, висловлюють стурбованість відсутністю нових санкцій проти Росії. Вони вважають, що санкції могли б створити тиск на Путіна та стимулювати переговори. Вони вже працюють над розробкою нового пакету санкцій, і планують співпрацювати з адміністрацією Трампа у Вашингтоні.
Посилюється роль Індії як потенційного партнера Росії, що викликає занепокоєння у Вашингтоні. Використання Індією російської нафти, незважаючи на санкції, є сигналом про можливу підтримку РФ та ускладнює досягнення прогресу в перемовинах. Трамп намагається зберегти відносини з Путіним, вважаючи це важливою інструментом для будуть посередництва, але наразі його стратегія виглядає непослідовно та може погіршити перспективи мирного вирішення конфлікту.
About the Author
