Під тиском міжнародної спільноти та внутрішньої критики, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас відстоює стратегію, що поєднує намагання вплинути на ситуацію в Газі з одночасним прагненням до збереження політичного консенсусу серед країн ЄС. Незважаючи на публічну критику попередника, Жозепа Борреля, щодо м’якої позиції ЄС у відносинах із Ізраїлем, Каллас стверджує, що зробила більше для досягнення гуманітарних цілей у регіоні.
Після кількох місяців жорсткої критики, Каллас визнає недостатність поточних заходів та катастрофічність ситуації, але наголошує на необхідності політичного консенсусу для здійснення рішучих дій. Вона підкреслює, що ‘гучна риторика’ Борреля не змогла зупинити кровопролиття в Газі, а також переконати країни ЄС ухвалити пропозиції Комісії.
Критики зазначають, що розбіжності у поглядах на відносини із Ізраїлем – це серйозний виклик для ЄС. Деякі країни, наприклад, Німеччина, відкидають пропозиції Єврокомісії щодо санкцій, що ускладнює будь-які конкретні дії. Каллас намагається знайти золоту середину, враховуючи різноманітні погляди своїх партнерів, і зосереджується нарятуванні життів, а не на красивих словах.
Ситуація в Газі залишається критичною, і ЄС прагнею використати всі доступні інструменти для гуманітарної допомоги та деескалації конфлікту. Однак, політична складність, пов’язана з відносинами із Ізраїлем, продовжує залишатися головним викликом для європейської дипломатії.
About the Author
