У Білому домі було офіційно підписано мирну угоду між Вірнією та Азербайджаном, що стала результатом тривалих переговорів під егідою США. Угода, зафіксована 8 серпня, має на меті положити край десятиліттям напруженості та військових конфліктів у регіоні Нагірний Карабах. Угода, що містить низку важливих пунктів, зокрема визнання суверенітету та територіальної цілісності одна одної, утримання від застосування сили та встановлення дипломатичних відносин, спрямована на деескалацію ситуації та забезпечення довготривалого миру.
Особливу увагу привертає створення транзитного коридору – так званого “Маршруту Трампа”, який має забезпечити безпечний проїзд вантажів через територію обох країн. Цей коридор, теоретично, спростить торгівлю та сприятиме економічному розвитку регіону. Однак, його реалізація супроводжується певними ризиками, пов’язаними з контролем над маршрутом та потенційним використанням його для військових цілей.
Однією з ключових умов угоди є відкликання всіх міждержавних претензій та скарг, поданих до міжнародних судових інстанцій. Це має сприяти створенню більш прозорої та передбачуваної правової бази для відносин між двома країнами. Проте, питання про майбутнє Нагірного Карабаху залишається відкритим, і, ймовірно, вимагатиме подальших обговорень та компромісів.
Важливо зазначити, що реалізація угоди залежить від довіри та готовності сторін дотримуватися домовленостей. Створення двосторонньої комісії для моніторингу виконання угоди та забезпечення її прозорості є критично важливим. Довгостроковий успіх угоди залежатиме від ефективної співпраці між Вірнією та Азербайджаном, а також від підтримки міжнародних партнерів, зокрема США.
Не дивлячись на підписання угоди, загроза ескалації залишається. Попри те, що конфлікт фактично припинений, існує ризик зриву домовленостей, особливо в контексті політичної нестабільності в регіоні. Викликами для реалізації угоди є й економічні проблеми обох країн, а також питання безпеки, пов’язані з можливим збройним конфліктом.
About the Author
