Після тривалих переговорів, за посередництва США, Вірменія та Азербайджан підписали історичну мирну угоду 8 серпня. Цей документ, який офіційно оформив досягнутий прорив, має на меті припинити десятилітній конфлікт за Нагірний Карабах та створити основу для стабільного перемир’я.
Угода визначає низку ключових положень, зокрема, визнання суверенітету та територіальної цілісності одна одної, відсутність територіальних претензій та відмову від втручання у внутрішні справи. Крім того, сторони зобов’язуються утримуватися від застосування сили або погрози її застосування, а також від розгортання військових сил будь-якої третьої сторони вздовж спільного кордону.
Особлива увага приділяється розв’язанню питання про попередні розслідування та судові спори, що виникли між Вірме́нією та Азербайджа́ном. Угода передбачає відкликання відповідних заяв та звернень до міжнародних правових органів протягом місяця після набрання чинності. Це має сприяти створенню більш прозорої та передбачуваної правової бази для подальших відносин.
Крім перерахованих пунктів, угода включає створення двосторонньої комісії для моніторингу її виконання, що є важливим механізмом для забезпечення дотримання домовленостей. Також передбачено встановлення дипломатичних відносин між країнами.
Незважаючи на важливість досягнутого, перспективи стабільного перемир’я залишаються невизначеними. Ефективність угоди залежатиме від готовності сторін дотримуватися умов, а також від підтримки міжнародного співтовариства. Важливим моментом є не лише фактичне виконання положень угоди, але й вирішення соціально-економічних проблем, які виникли в Нагірному Карабаху після воєнних дій та зміни контролю над регіоном.
Протягом останніх років Азербайджан повернув контроль над значною частиною Нагірного Карабаху, і цей процес спричинив значні переміщення населення та створив серйозні виклики для безпеки та розвитку регіону. Нова мирна угода є лише одним із кроків на шляху до побудови стабільних та мирних відносин між двома країнами, проте, її реалізація вимагатиме значних зусиль та політичної волі.
About the Author
