Ескалація конфлікту в Новій Каледонії виявила глибину розбіжностей між прихильниками та противниками незалежності, а також роль Франції в цьому процесі. Офіційний альянс прихильників незалежності архіпелагу у вівторок відхилив план Парижа, що передбачав створення нового статусу для Нової Каледонії, не надаючи їй повної незалежності.
Угода, запропонована Францією, передбачала подвійне громадянство для населення та контроль за зовнішньою політикою Нової Каледонії, але не включала проведення нового референдуму щодо незалежності – ключового моменту для Канакського соціалістичного фронту національного визволення (FLNKS). Член бюро Домінік Фочі заявив, що угода суперечить досягнутим FLNKS перемогам та основними принципами боротьби.
Ситуація в Новій Каледонії ускладнюється економічними труднощами, напруженістю між різними громадами та політичним насильством, яке сталося після виборчої реформи 2021 року, коли загинули 14 осіб, а збитки від пошкоджень сягнули понад 2 мільярди євро. Фактично, передісторія нової кризи – це тривала боротьба за самовизначення, яка має глибокі історичні корені.
Стратегічне значення Нової Каледонії для Франції, завдяки її природним ресурсам (особливо нікелю) та розташуванню на входах до Індо-Тихоокеанського регіону, робить цю територію особливо важливою. Однак, прагнення Франції зберегти контроль над Новою Каледонією стикається з прагненням місцевого населення до самостійного розвитку та самовизначення, що й породжує постійні конфлікти.
Наступними кроками у вирішенні кризи може стати візит французького міністра у справах заморських територій Мануеля Вальса до Нової Каледонії, який має на меті спробувати зберегти угоду, гарантуючи при цьому «справедливість для всіх» та «демократію, яка не може вижити під загрозою насильства».
About the Author
