Три літні монахині з австрійського ордену августинів, Бернадетта, Регіна та Рита, стали символом стійкості та відмови від традиційних уявлень про старість та догляду. Після офіційного закриття їхнього монастиря Гольденштайн поблизу Зальцбурга, монахині, яким вже за 80 років, були переведені до церковного будинку для літніх людей. Однак, відчуваючи себе некомфортно та втрачаючи контроль над своїм життям, вони вирішили втекти.
Початок був несподіваним: монастир, в якому вони жили понад три десятиліття, змінив замки, і жінкам було відмовлено у доступі до їхніх речей. Відчуваючи себе ув’язненими, монахині звернулися по допомогу до прихильників, які організували слюсаря та кілька волонтерів. Разом їм вдалося знову отримати доступ до старого монастиря.
Сестра Бернадетта, яка відмовилася від будинку престарілих, заявила: “Я вже точно там не помру”. Їхнє життя тепер підтримується мережею прихильників, які діляться історією монахинь у соціальних мережах, а їхня сторінка в Instagram має понад 15 тисяч підписників.
Церковне керівництво Зальцбурга, однак, продовжує наполягати на тому, що монахині не мають права жити у старому монастирі, і ситуація залишається невирішеною. Цей випадок нагадує про важливість поваги до особистих бажань та прав літніх людей, а також про необхідність переосмислення традиційних підходів до організації догляду за ними. Історія монахинь Гольденштайн також відсилає нас до інших подій, коли громади виступають проти обмежень та намагаються відновити контроль над своїм життям, як, наприклад, коли черниці з Іспанії боролися за право власності на монастир, або коли на ярмарку в Щецині виникли проблеми з діяльністю проросійських монахів.
About the Author
