Під час чергової масованої атаки на Україну в ніч на 10 вересня російські дрони залетіли в повітряний простір Польщі, що спричинило серйозний інцидент і поставило під сумнів готовність НАТО до протидії сучасним загрозам. Чотири безпілотники було збито польською стороною.
Інцидент став найбільшим наслідком російської війни проти України для Альянсу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що система протиповітряної оборони успішно захистила територію, але аналітики та експерти зазначають, що цей інцидент виявив потенційні слабини в стратегії НАТО.
Як зазначають джерела, ключовим питанням є не лише швидка реакція на атаку, але й готовність Альянсу до систематичної протидії безпілотникам, що стають все більш доступними та використовується в великих масштабах. Використання дорогих систем, таких як винищувачі F-35 та F-16, вертольоти та системи протиповітряної оборони Patriot, було не завжди ефективним, оскільки швидкість та масштаби атаки переважили можливості західних систем.
Експерти наголошують на необхідності розробити та впровадити нові стратегії, що враховують можливості та тактику російських дронів. Крім того, виникають питання про координацію дій між НАТО та Україною, зокрема, щодо знищення російських дронів на території України, що знаходиться в межах польського повітряного простору.
Існує також занепокоєння щодо можливої ескалації конфлікту та того, чи правильно НАТО оцінює ризики. Як зазначають, напад на Польщу був лише “дрібницею” порівняно з тим, що переживає Україна, і відсутність серйозної готовності до масштабних атак може мати серйозні наслідки.
Іншими факторами, що впливають на ситуацію, є швидкість розробки та впровадження нових систем захисту, а також необхідність адаптації стратегії до постійно змінюваних умов бою. Наразі, НАТО стикається з викликом не лише військового характеру, але й політичним, оскільки потрібно знаходити спільну мову між союзниками та відповідати на очікування України.
About the Author
