События, що розгорнулися 10 вересня, коли російські безпілотники вперше масово залетіли в Польщу, викликали хвилю міжнародної уваги та неоднозначну реакцію різних країн. Литва, не зафіксувавши порушень свого повітряного простору, опинилася в центрі уваги, а події стали каталізатором для загострення напруженості в регіоні.
Як повідомили, міністерка оборони Литви, Довіле Шакалієне, підтвердила, що литовські військові не зафіксували жодних безпілотників у повітрі. У відповідь на публікації, зокрема німецького таблоїда Bild, яка повідомляла про невідомі об’єкти, що залетіли в Литву, та заяву Білорусі про попередження Польщі та Литви, Шакалієне утрималася від коментарів щодо співпраці з білоруською стороною.
Події сталиться на тлі активності НАТО, зокрема, патрулювання винищувачами. Заступник командувача армії Литви, Раймундас Вайкшнорас, підкреслив, що зльоти винищувачів стали більш рутинними подіями, що свідчить про підвищену пильність країн НАТО.
Польща, в свою чергу, обмежила авіарух вздовж кордону з Україною та Білоруссю, після знаходження уламків 15 безпілотників. Латвія також тимчасово закрила повітряний простір вздовж кордону з Росією та Білоруссю.
Аналіз ситуації показує, що інцидент з дронами став не лише геополітичною проблемою, але й випробуванням для системи оборони НАТО. Посилення пильності, обмеження авіаруху та закриття повітряного простору вздовж кордону – це лише деякі з заходів, які вживаються у відповідь.
Розслідування обставин інциденту триває, і вже зараз існують різні версії. Важливо ретельно проаналізувати всі дані та встановити, хто і за якою метою використовував безпілотники. Відповідь на це питання вплине на подальший розвиток подій і на рівень загрози для європейської безпеки.
About the Author
