Масштабна російська атака на Київ, здійснена 31 липня, продемонструвала складність та неоднозначність протиповітряної оборони України. У результаті атак було застосовано широкий спектр засобів ураження – від крилатих ракет до безпілотників, що створило серйозний виклик для сил ППО.
Згідно з інформацією начальника управління комунікацій Командування Повітряних сил України Юрія Ігната, російська армія запустила 8 крилатих ракет «Іскандер-К» та понад 300 безпілотників. З восьми ракет вдалося збити лише три, що є значно меншим показником, ніж у попередніх атаках. Враховуючи, що загалом за час війни було збито понад половину запущених ракет, це вказує на значну кількість непомічених або успішно ухилених цілей.
Найбільш ефективними в збитті виявилися ракети класу «Х-101» та «Калібр». Ігнат пояснив, що саме ці типи ракет мають кращі показники збиття. Водночас, ракети «Іскандер-К» виявилися найменш ефективними у збитті, що зумовлено коротким часом підльоту та високою балістичною швидкістю. Ворог використовував особливості рельєфу та наднизькі висоти, притискаючи ракети до землі для зменшення видимості та ускладнення їх виявлення системами ППО.
Особливу увагу привернули використання безпілотників, зокрема реактивних «Шахедів». Ці дрони, що рухаються на високій швидкості (понад 500 км/год), складні для перехоплення за допомогою звичайних систем ППО. Загалом було зафіксовано 309 безпілотників, з яких більшість (290) було збито або знищено, але значна кількість все ще досягла своїх цілей.
Атака призвела до руйнувань у житлових районах Києва, збитків та людських жертв. Збільшення кількості «шахедів» та використання реактивних дронів ускладнює роботу систем ППО. Ефективність роботи сил ППО залежить від багатьох факторів, включно з тактикою ворога, типами застосовуваних засобів ураження та погодними умовами. Важливо продовжувати аналіз ефективності роботи систем ППО та впроваджувати нові методи боротьби з сучасними загрозами.
About the Author
