Українська демографія стикається з серйозною кризою. Експертка Лідія Ткаченко пояснює, чому робота в малооплачуваних галузях не приваблює українців, та чому мігранти навряд чи поїдуть до України у найближчі роки. Ситуацію ускладнює низький рівень народжуваності та коротка тривалість життя, особливо в порівнянні з багатьма європейськими країнами. До війни, за словами Ткаченко, тривалість життя в Україні відставала від європейських країн приблизно на 10 років, що пов’язано з низькою продуктивністю та малооплачуваною працею. Зараз ця розбіжність ще більше поглиблена через війну.
Замість цього, на ринку праці спостерігається дефіцит кваліфікованих робітників та інженерів. Багато роботодавців скаржаться на відсутність бажаючих працювати на заводах, адже люди не звикли до важкої фізичної праці. Крім того, панівної епохи відбувається втрата традиційних знань та навичок. Водночас, чисельність працівників, які сплачують ЄСВ, зменшилася, але це не корелює з потребою у кваліфікованій робочій силі, а ситуація на ринку праці не відповідає наявним потребам.
Експертка зазначає, що для вирішення демографічної кризи в Україні потрібен розвиток промисловості. Наразі, наша економіка відстає від Європи через деіндустріалізацію та низьку продуктивність. Відновлення промисловості – це інвестиції в майбутнє, а не лише заповнення тимчасового дефіциту робочої сили.
Враховуючи поточну ситуацію, мігранти навряд чи поїдуть до України, навіть якщо відкрити кордони та запропонувати гідні умови праці. Не зважаючи на можливість іноземної праці, люди віддають перевагу тим країнам, де тривалість життя, соціальні гарантії та економічні перспективи відповідають їхнім потребам. Ткаченко підкреслює, що українців не зупинить недостатня оплата праці або соціальні пакети, якщо неможливість реалізувати себе у вашій країні.
Наразі тривалість життя в Україні падає через війну, і це матиме довготривалі демографічні наслідки. Якщо намагатися покращити демографічну ситуацію, то це потребує швидких та ефективних дій. Це неможливо, якщо не розробляти нові напрямки розвитку та не підвищувати конкурентоспроможність української економіки.
About the Author
