На тлі загострення геополітичної напруженості в Тихоокеанському регіоні, нещодавня заява лідера Китаю Сі Цзіньпіна про те, що він не буде «рухатися вперед» щодо Тайваню до уходу Дональда Трампа з посади президента, викликала хвилю обговорень та викликає питання щодо майбутнього стратегії Китаю у відносинах із США та міжнародною спільнотою. Ця заява, яка цитується Bloomberg та передається «Європейською правдою», підкреслює незмінну стійкість Китаю у питаннях суверенітету Тайваню, що є ключовим елементом китайської національної ідеології.
Ситуація набуває ще більшого контексту на тлі зростаючої тривоги щодо можливого конфлікту між Росією та НАТО. Нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте застерігав, що Китай може переконати Росію розпочати збройну агресію проти території НАТО, підкреслюючи потенційну загрозу, яка випливає з динаміки відносин між Пекіном і Москвою.
Крім того, попередження високопосадовців британських збройних сил щодо можливого одночасного збройного конфлікту Заходу з Росією та Китаєм, які висловлював колишній начальник Генштабу армії Великої Британії генерал Патрік Сандерс, підкреслюють необхідність для країн НАТО терміново прискорити переозброєння. Подібні застереження вказують на те, що стратегія, яка залежала від тривалого періоду спокою, може бути неадекватною в новітніх геополітичних умовах. Невирішувані питання та потенційна динаміка відносин між найбільшими світовими державами визначають майбутній розвиток подій в Азії та в усьому світі.
About the Author
