Латвійське сільське господарство опинилося на межі кризи. Уряд країни оголосив надзвичайну ситуацію через серію стихійних лих – тривалі дощі, заморозки та повені – що завдають колосальних збитків фермерам. Згідно з останніми рішеннями, діятиме надзвичайне положення до 4 листопада 2025 року, і це дає фермерам шанс на допомогу та правові рішення.
Ситуація ускладнюється тим, що фермери вже мають серйозні фінансові зобов’язання та договірні відносини з покупцями, особливо щодо експорту зернових культур – основного продукту латвійського сільського господарства. Нездатність виконати ці контракти через зіпсовану урожайність – внаслідок затоплень та гниттю культур – створює ризики юридичних та фінансових проблем.
Особливо критична ситуація для зерноводчих кооперативів, які забезпечують реалізацію продукції на міжнародних ринках. Ситуація ускладнюється тривалими несприятливими погодними умовами: затоплені посіві та посадки, обмежений доступ сільгосптехніки, початок проростання зерна прямо в полях та гниття культур. Фермери, які не встигли зібрати врожай, стикаються з втратою якості та ринкової вартості продукції.
Уряд Латвії реагує на кризу, пропонуючи фермерам правові рішення. Служба держдоходів може не застосовувати штрафні санкції за невиконання договірних зобов’язань, а банки та інші фінансові установи – надати відстрочки, переглянути процентні платежі та інші варіанти допомоги.
Однак, як показують приклади з інших країн, таких як Франція (де аномальна спека завдала мільярди євро збитків) та Греції (з якої оштрафували за проблеми з управлінням сільськогосподарськими субсидіями ЄС), для вирішення проблем сільського господарства необхідний комплексний підхід, який включає не тільки юридичну допомогу, але й фінансову підтримку, а також заходи щодо адаптації до зміни клімату. Криза на латвійських полях стає попереджувальним сигналом для всього світу щодо необхідності уваги до сталого розвитку сільського господарства та захисту від непередбачуваних стихійних лих.
About the Author
