У німецьких землях Баварія та Тюрингія розгорнулася запекла суперечка – про те, хто має претендувати на звання «найстарішого місця, де готують Bratwurst». Їхня боротьба – це не просто претензії на історичну пам’ятку, а й філософське питання: що дійсно визначає ‘найстаріший’?
Донедавна баварська таверна Wurstkuchl, розташована на історичному Кам’яному мосту в Регенсбурзі, вважалася лідером у цій гонці за почесний титул. Власники стверджують, що найдавніша письмова згадка про їхню діяльність – 1378 рік. Це була ятка, де готували м’ясо, і вже тоді використовували спеціальну сковорідку – Bräter. Але нещодавно, в Ерфурті, столиці Тюрингії, історики знайшли документ від 1269 року. В ньому згадано людей, які орендували будівлю з місцем для приготування м’яса – Brathütte.
Дослідники зараз шукають місце в Ерфурті, де колись стояла ця ятка. Наразі жоден ресторан у місті не заявив про себе як про «найстарішу точку з Bratwurst».
Суперечка про Bratwurst не нова. Раніше баварські міста Регенсбург і Нюрнберг також сперечалися за це право, і в результаті Регенсбург здобув перемогу.
Wurstkuchl у Регенсбурзі, яка продовжує готувати ковбаски з традиційних інгредієнтів – домашні ковбаски з чистої свинячої шинки, квашена капуста з власного підвального цеху та фірмова гірчиця – не надто турбується про нові претензії. Власниця таверни Александра Маєр вважає, що повага до сімейної традиції та якості продукції є більш важливою.
Ця суперечка є яскравим прикладом того, як історія, традиції та страви можуть викликати міжрегіональні та навіть міжнародні розбіжності. І, зрешним, це лише історія про смак, якість і любов до традиції.