События ночі 10 вересня, коли російські безпілотники вперше масово залетіли у Польщу, спровокували серію міжнародних татарських реакцій. Хоча Литва, як і раніше, не зафіксувала порушень свого повітряного простору, цей інцидент став частиною ширшого геополітичного конфлікту, що вимагає детального аналізу.
Згідно з даними, міністерка оборони Литви, Довіле Шакалієне, підтвердила, що литовські військові не виявили жодних об’єктів у повітрі вночі 10 вересня, коли безпілотники РФ залетіли в Польщу. Однак, у зв’язку з публікацією німецького таблоїда Bild, що повідомляла про запуск двома невідомими об’єктами у Литву, а Білорусь заявила про попередження Польщі та Литви, ситуація набула ще більшої складності.
Литви не стала давати коментарі щодо заяв білоруської сторони про співпрацю, утримуючись від підтвердження або заперечення. Литовські збройні сили підтвердили, що в середу у країні злітали винищувачі НАТО, проте жодних повітряних цілей не було виявлено. Командувач армії Раймундас Вайкшнорас зазначив, що зльоти винищувачів стали більш рутинними подіями, ніж раніше.
Польща підтвердила правдивість заяви Білорусі про попередження. Після подій ночі 10 вересня Польща обмежила авіарух вздовж кордону з Україною та Білоруссю, а також знайшла уламки 15 безпілотників, що перетнули кордон. Латвія також тимчасово закрила повітряний простір вздовж кордону з Росією та Білоруссю.
Ці події підкреслюють підвищену пильність країн НАТО та посилюють напруженість у відносинах між Росією та Заходом. Аналіз ситуації дозволяє зрозуміти, що безпілотні атаки на Польщу – це лише один з ескалаторних кроків у конфлікті, і подальший розвиток подій потребує уважного моніторингу та координації міжнародних зусиль.
About the Author
