Зростаюча напруга між Італією та Європейським Союзом виникла через останні рішення Європейського суду справедливості щодо критеріїв визначення «безпечних» країн для шукачів притулку. Суд встановив більш суворі вимоги до країн-членів ЄС, які прагнуть включити країни за межами Європи до списку тих, де шукачі притулку не становлять загрози для їхньої безпеки.
Суть рішення полягає в тому, що держави-члени ЄС можуть офіційно визначити країни, які, на їхню думку, безпечні для репатріації, але лише якщо нададуть чіткі та обґрунтовані публічні докази, що охоплюють всю територію країни, гарантуючи захист в усіх її регіонах. Раніше критерії були менш жорсткими, що дозволяло Італії включити до списку безпечних країн країни Албанію, з якою укладено двосторонню угоду щодо створення центрів для тимчасового утримання мігрантів.
Справа, що сталася, стосується двох бангладешців, врятованих в морі та доставлених в італійський центр утримання в Албанії. Вони оскаржували відмову у наданні їм притулку, стверджуючи, що Бангладеш не відповідає критеріям безпеки, встановленим ЄС. Італійські суди, аналізуючи ситуацію, визнали протиріччя між указом уряду Італії та рішенням ЄС.
Спроба Італії реалізувати «албанську модель» – використання країн поза ЄС для утримання мігрантів, що подають на притулок в Італії – зіткнулася з юридичними труднощами, що виникли після аналізу судами.
Ця ситуація підкреслює зростаючі розбіжності між Італією та ЄС щодо управління мігрантською ситуацією, а також складність застосування європейського законодавства у таких сферах, як визначення безпечних країн та репатріація.
Останні ініціативи Європейської комісії, такі як пропонований єдиний механізм повернення нелегальних мігрантів, з урахуванням нових вимог ЄС, можуть ускладнити процес встановлення співпраці та створення ефективних механізмів управління міграцією в Європі.
About the Author
