Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила глибоку стурбованість рішенням Європейського Суду справедливості щодо встановлення більш жорстких вимог до країн Європейського Союзу, які визначають, які країни вважаються «безпечними» для репатріації шукачів притулку. Суд наполягає, що держави-члени можуть формувати національні списки безпечних країн лише на підставі чіткого обґрунтування, що має бути надано публічними джерелами.
Згідно з останнім рішенням, країна може бути визнана «безпечною» для повернення біженців лише за умови, що захист усього населення забезпечений у всіх її регіонах. Це рішення викликало критику з боку Мелоні, яка назвала його «дивовижним» та висловила занепокоєння щодо втручання судової влади в політичні питання.
Справа була порушена двома бангладешцями, які потрапили в Італію через Середземне море та були утримані в албанському центрі. Вони оскаржували відмову у наданні притулку, стверджуючи, що Бангладеш не відповідає критеріям безпеки, враховуючи, що країна вже була включена до списку безпечних країн Італією.
Це рішення впливає на так звану «албанську модель» Італії, яка передбачає використання албанських центрів для утримання мігрантів, що подають на притулок в Італії. Уряд Італії, під керівництвом Мелоні, дотримується жорсткої політики щодо нелегальної міграції, включаючи прискорення репатріації та обмеження діяльності благодійних організацій, що рятують мігрантів у Середземному морі.
Останнім часом Італія уклала двосторонню угоду з Албанією про створення центрів для утримання мігрантів. Однак, ці центри залишалися недоторканими, оскільки італійські суди виявили розбіжності між указівками уряду Італії та законодавством ЄС щодо визначення безпечних країн. Європейська комісія, в свою чергу, запропонувала єдиний механізм повернення нелегальних мігрантів, який передбачає можливість створення центрів для їх утримання в третіх країнах. Цінійна суперечка підкреслює складності та політичні виклики, пов’язанію з управлінням потоками нелегальних мігрантів в Європейському Союзі.