Чорногорія стикається з критикою щодо двох законопроектів, що обмежують протестні права та розширюють повноваження спецслужби. Ці ініціативи викликали занепокоєння серед громадянського суспільства та Європейського Союзу, оскільки побоювання полягають у порушенні прав людини та демократичних стандартів, що, в свою чергу, ускладнює шлях країни до членства в ЄС.
Проєкт закону про Агентство національної безпеки (ANB) передбачав значне розширення повноважень органу, включаючи доступ до особистих та банківських даних без судового контролю у певних випадках. Інший законопроєкт забороняв протести з блокуванням доріг, передбачаючи суттєві штрафи.
Негативна реакція з боку європейських партнерів змусила парламент Чорногорії відкласти голосування за ці законопроекти. Спікер Андрія Мандич визнав необхідність кращого інформування громадськості та міжнародних партнерів щодо цільової спрямованості пропозицій. Президент Чорногорії Яков Мілатович також відзначив вплив тиску з боку громадянського суспільства та європейських партнерів.
Ця ситуація підкреслює важливість реформ та дотримання демократичних принципів у країнах, які прагнуть інтегруватися в ЄС. Прогрес Чорногорії у впровадженні реформ, зокрема, у сфері боротьби з корупцією та злочинністю, може стати позитивним прецедентом для України, яка також активно працює над підготовкою до вступу в ЄС. Специфічні виклики, з якими стикається Чорногорія, такі як забезпечення верховенства права та захист прав людини, є критично важливими для України, що прагне відповідати європейським стандартам. Успішне завершення переговорів Чорногорії щодо вступу до ЄС та подальший прогрес країни може вплинути на темпи та напрямок євроінтеграції України, слугуючи прикладом та мотивацією для подальших реформ в Україні.