Прийняття парламентом Чорногорії двох суперечливих законопроєктів про обмеження протестів та розширення повноважень спецслужби викликало хвилю критики як з боку громадянського суспільства, так і з боку Європейського Союзу. Проєкт закону про Агентство національної безпеки (ANB) передбачав значне розширення повноважень агентства, зокрема, доступ до метаданих телекомунікацій та банківської інформації, без обов’язкової судової схвалення. Ініціатива зустріла протести через побоювання щодо порушення прав людини та демократичних стандартів. Паралельно, законопроєкт про заборону протестів з блокуванням доріг передбачав серйозні фінансові штрафи.
Попри ці сумніви, парламент Чорногорії, визнавши неадекватну інформованість громадськості, пообіцяв покращити пояснювальну роботу щодо законів. Рішення призупищити обговорення законопроєктів було сприйнято президентом Яковом Мілатовичем як результат тиску з боку громадян, громадянського суспільства та європейських партнерів.
Важливо, що прогрес Чорногорії у вступі до ЄС – це не лише внутрішній процес для країни, але й важливий фактор для євроінтеграції України. Успішне вирішення питань, що ускладнюють прогрес Чорногорії, таких як питання звітність та прозорості, можуть стати уроком та стимулом для України у її шлях до ЄС. Спроби Чорногорії закрити переговорні розділи та досягти прогресу в умовах існуючих викликів демонструють складність та необхідність комплексного підходу до реформ. Аналіз ситуації в Чорногорії, зокрема, питання забезпечення верховенства права, боротьби з корупцією та підтримки громадянського суспільства, може допомогти Україні у вдосконаленні власних стратегій та політик, спрямованих на євроінтеграцію. Крім того, досвід Чорногорії у взаємодії з європейськими партнерами та впровадженні реформ може стати корисним прикладом для України.
About the Author
