Європейський Союз перепрофілював план фінансової підтримки України, відмовившись від схеми з використанням заморожених активів російського центрального банку. Рішення, яке викликало неоднозначну реакцію та стало сигналом для Москви, було прийнято після тижневих переговорів та невирішеності щодо форми забезпечення фінансування. Замість цього ЄС погодився на нові спільні запозичення, на які будуть претендувати країни-члени, готові діяти разом.
Ініціатива «репараційного кредиту», активно просувана Німеччиною, була відкинута через юридичні ризики, пов’язані з можливими діями Росії щодо повернення коштів. Бельгія, де зосереджено більшість активів, відмовилася підтримувати цю схему.
Нова схема передбачає залучення коштів із бюджетного резерву ЄС, а повернення кредиту Україною можливе лише після виплати Росією репарацій. Це рішення дозволить Україні отримати фінансову стабільність на найближчі два роки, забезпечивши підтримку обороноздатності, закупівлю озброєння та розширення внутрішнього виробництва зброї.
Однак, відмова від «репараційного кредиту» підкреслює зростаюче скептицизм деяких країн ЄС щодо подальшої підтримки України. Винятки для Угорщини, Словаччини та Чехії свідчать про розбіжності в позиціях щодо допомоги Києву. Проте, ЄС все одно прагне підтримувати Україну, навіть якщо це потребує зміни стратегії та співпраці з невеликими групами держав. Європейський Союз схвалив рішення про фінансування України на 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що найпізніше Україна отримає гроші у другій половині січня.
About the Author
