Російські безпілотники стали постійною загрозою для української інфраструктури та населення, змушуючи Київ та його союзників розробляти нові стратегії боротьби. Останні атаки, зокрема порушення повітряного простору Польщі, підкреслили необхідність більш рішучих дій.
Томас Рьовекамп, голова комітету Бундестагу з питань оборони, наголошує на тому, що НАТО продемонстрував здатність протистояти такому типу загрози. Однак, як він підкреслює, залишаються серйозні виклики, особливо у сфері протиповітряної оборони, пов’язані з масовою атакою безпілотників. Для ефективної боротьби необхідне розширення військових можливостей Німеччини та збільшення внеску в загальну оборону Альянсу.
Рьовекамп вважає, що ключем до успіху є знищення виробничих потужностей та пускових установок безпілотників. Тому надзвичайно важливо, щоб союзники швидко забезпечили Україну необхідною технікою та підтримкою, щоб вона могла самостійно реалізовувати такі заходи на території Росії.
Важливим аспектом є координація дій всередині НАТО, щоб чітко визначати умови та порядок реагування на загрози. Ідея про створення безпольотної зони над Україною, яку неодноразово висловлював Володимир Зеленський, залишається актуальною, але, наразі, не підтримується ключовими членами Альянсу, які побоюються безпосереднього залучення до конфлікту.
Україна наголошує на необхідності скоординованої та продуманої оборони повітряного простору. Ефективність боротьби з безпілотниками залежатиме від потужної підтримки Заходу, зокрема від надання Україні сучасного обладнання для збиття дронів та навчання українських військових.
Проблематика російських безпілотників стає невід’ємною частиною війни, вимагаючи від України та її союзників адаптації стратегій та пошуку нових рішень для забезпечення безпеки та захисту суверенітету.
About the Author
