Підготовка України до членства в Європейському Союзі передбачає детальний аналіз фінансового аспекту. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа розповіла про те, як наша держава планує взаємодіяти з бюджетом ЄС після формального вступу.
Ключовим моментом є те, що Україна стане ‘нето-отримувачем’ – тобто, вона буде отримувати більше коштів з бюджету ЄС, ніж буде в нього вносити. Це пов’язано з тим, що поточна система розподілу бюджету ЄС не передбачає прямого внеску України до його загального обсягу.
Які саме компоненти будуть утворювати внесок України? Основні з них:
* **Митні платежі:** Значний внесок, що формується на основі імпортних та експортних операцій.
* **ПДВ (0,3% від зібраного ПДВ):** Незважаючи на невеликий відсоток, цей внесок буде регулярно нараховуватися.
* **Грошовий внесок:** Розраховується пропорційно до валового національного доходу України.
* **Збір на неперероблену пластикову упаковку (0,8 євро за 1 кг сміття):** Цей внесок, як і збір на пластик, є новою ініціативою, спрямованою на утилізацію відходів.
Наразі, через відсутність належної інфраструктури та законодавчого регулювання у сфері утилізації відходів, Україна просить про перехідний період щодо збору на пластик. Також, враховуючи значні витрати на оборону та післявоєнне відновлення, Україна просить утриматися від збільшення внеску з ПДВ, поки не буде забезпечено стабільне фінансове становище.
Для забезпечення прозорості та ефективності процесу, проводиться скринінг 33 Розділу законодавства України. Це дозволить Єврокомісії оцінити, як Україна розраховує валовий національний дохід, як збирає митні платежі та ПДВ, що є критично важливим для правильної оцінки фінансового внеску.
Важливо зазначити, що цей процес є частиною переговорів про вступ, і його успішна реалізація є ключовим фактором для інтеграції України в європейську економіку.