У разі виникнення ситуації, коли російські безпілотники можуть з’явитися над Фінляндією – як це сталося цього тижня з Польщею – фінські збройні сили використовували б адаптований алгоритм реагування, що враховує специфіку подібних загроз.
Як повідомив представник Збройних сил Мано-Мікаеля Нокеляйнен, у мирний час безпосереднє збиття безпілотників на кордоні чи території Росії неможливе, особливо якщо їх велика кількість. Першочергово обираються найбільш загрозливі цілі, враховуючи оцінку ризиків, що здійснюється на основі інформації з різних джерел. Цей підхід також використовується Україною та Ізраїлем.
Основні інструменти реагування включають засоби радіоелектронної розвідки (наземні та авіаційні), винищувачі (особливо для цілей на висоті) та ПЗРК. Особлива увага приділяється виявленню безпілотників на малій висоті, коли вони стають ‘невидимими’ для винищувачів через перешкоди (гілки дерев тощо). У таких випадках можуть бути використані радіоелектронні перешкоди. Фінські збройні сили також відпрацьовували збиття повітряних цілей з гелікоптерів.
Викликом є велика протяжність кордону Фінляндії з Росією (близько 1300 км), що ускладнює розташування наземних команд ППО ‘всюди’. Тому, ймовірно, основним інструментом реагування стали б винищувачі, які можуть швидко переміщуватися на сотні кілометрів. Використання дорогих ракет з винищувачів для збиття дешевих безпілотників вважається невиправдано дорогим.
Ситуація з польськими безпілотниками підкреслює необхідність координації зусиль різних країн. Польща та Україна домовилися про спільну оборону від російських дронів, а представники польської армії планують навчитися техніці збивання дронів в Україні. Такі інциденти підкреслюють необхідність адаптації стратегій захисту та обміну досвідом між країнами, що стикаються з подібними загрозами.
About the Author
