У разі виявлення російських безпілотників над Фінляндією, як це сталося цього тижня з Польщею, фінська мобільна оборона застосовуватиме поетапну систему реагування, обґрунтовану викликами, які ставлять перед нею сучасні військові загрози. Як пояснює представник Збройних сил Мано-Мікаеля Нокеляйнен, у мирний час пряме збиття всіх безпілотників над кордоном чи над територією Росії неможливе. Першочергово, йдеться про оцінку ризиків та вибір найбільш загрозливих цілей.
Система реагування, ймовірно, буде включати наступні етапи. Спочатку, інформація про загрозу надходить через засоби радіоелектронної розвідки, зокрема наземні та літакові, які можуть ‘бачити’ на великій відстані. Далі, на етапі активної загрози, основну роль у реагуванні відіграють винищувачі, що швидко переміщуються на сотні кілометрів, оскільки наземні мобільні вогневі групи не можуть забезпечити постійний прикриття кордону (близько 1300 км).
У випадку низької висоти польоту безпілотників, вони стають майже невидимими для винищувачів, що призводить до використання радіоелектронних перешкод або протиповітряних ракетних систем (ПЗРК). Фінські збройні сили також відпрацьовують збиття повітряних цілей з гелікоптерів. Важливою проблемою є витрати на збиття дешевих безпілотників дорогими ракетами.
Ситуація з безпілотниками на території Польщі та інших європейських країн стала каталізатором для розробки та впровадження нових стратегій мобільної оборони. Співпраця з Україною, навчання техніки збивання дронів, а також використання досвіду та передового досвіду України в цій сфері – ключові елементи майбутньої стратегії мобільної оборони Фінляндії.