Конституційна комісія естонського парламенту (Рійгікогу) втретє розгляне законопроєкт, який дозволив би обмежити діяльність церков, що виправдовують агресію Росії. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на ERR.
Президент Естонії Алар Каріс на початку липня відмовився затверджувати закон через його невідповідність конституції. Закон про церкви та парафії був відхилений президентом двічі.
Тепер парламент Естонії повинен вирішити, чи змінювати закон. Ініціатива обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуто ще в жовтні минулого року Міністерством внутрішніх справ Естонії. Тоді відомство вказувало, що законопроєкт має підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статус, оголосивши про повну автономію від Москви.
Депутати вже змінювали текст закону, проте президент Каріс вважає зміни недостатніми і стверджує, що закон непропорційно обмежує свободу об’єднань і віросповідання. Поляризація навколо цього законопроекту демонструє складність балансу між захистом національної безпеки та гарантуванням прав релігійних меншин. Чи зуміє парламент знайти компромісне рішення, яке задовольнить усі сторони? Розгляд законопроекту викликає широку дискусію про роль релігійних організацій в суспільстві та їхній вплив на політичні процеси.