Конституційна комісія естонського парламенту (Рійгікогу) втретє розгляне законопроєкт, який дозволив би обмежити діяльність церков, що виправдовують агресію Росії. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на ERR.
Президент Естонії Алар Каріс на початку липня відмовився затверджувати закон через його невідповідність конституції. Закон про церкви та парафії був відхилений президентом двічі.
Тепер парламент Естонії повинен вирішити, чи змінювати закон. Депутати вже змінювали текст закону, проте президент називає зміни недостатніми і вважає, що закон непропорційно обмежує свободу об’єднань і віросповідання.
Вперше Рійгікогу ухвалив цей закон 9 квітня, а вже 24 квітня президент Каріс ухвалив рішення не затверджувати його. Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні минулого року Міністерство внутрішніх справ Естонії. Тоді відомство вказувало, що законопроєкт має підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статут, оголосивши про повну автономію від Москви.
Розробка цього законопроекту виникла у відповідь на російську агресію та спроби деяких церковних організацій виправдовувати дії Росії. Процес прийняття закону та його повторний відхил президентом демонструють складнощі, з якими стикається Естонія у пошуках ефективного механізму впливу на РПЦ, не вдаючись до радикальних заходів, які могли б поставити під загрозу свободу віросповідання. Відсутність остаточного рішення та необхідність внесення змін свідчить про тривалу дискусію у естонському суспільстві щодо ролі релігійних організацій, особливо тих, що мають історичні зв’язки з Росією, та їхнього впливу на національну безпеку та політичну ситуацію.
About the Author
