Конституційна комісія естонського парламенту (Рійгікогу) знову зосереджується на зусиллях щодо урегулювання діяльності церковних організацій, які потенційно пов’язані з підтримкою агресії Росії. Повідомляє ERR.
Останнім часом проблема набула особливої актуальності на тлі триваючого російського вторгнення в Україну та ролі церков у суспільстві. Президент Естонії Алар Каріс раніше відмовився затверджувати законопроєкт, який дозволив би обмежити діяльність церков, що виправдовують агресію Росії. Закон був відхилений президентом двічі, що змусило парламент доопрацювати текст.
Депутати вже змінювали формулювання та додавали положення, але президент Каріс залишається переконаний, що зміни недостатні. Він продовжує вважати, що законопроєкт непропорційно обмежує свободу об’єднань і віросповідання. Основна мета – унеможливлення для Естонської православної церкви Московського патріархату будь-якої підтримки Москви.
Ініціатива обмежування діяльності церков, пов’язаних з агресією Росії, була висунута Міністерством внутрішніх справ Естонії ще в жовтні минулого року. Метою було підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату до автономії.
У цій ситуації важливим є пошук балансу між захистом національної безпеки та забезпеченням свободи віросповідання. Уряди та законодавці Естонії намагаються знайти рішення, яке б відповідало конституційним вимогам та міжнародним стандартам.
About the Author
