Уряд Швеції активно обговорює можливість посилення законодавства щодо протестів після серії інцидентів, що відбулися минулого тижня. Пропалестинські демонстранти організували сутички біля будівлі парламенту, внаслідок чого міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін був змушений тікати. Дії демонстрантів, зокрема крики та провокаційна поведінка, сприймалися посадовцями як загроза.
Особливо резонанс викликали протести в Гетеборзі та Мальме, спрямовані проти єврейської меншини, які прем’єр-міністр Ульф Крістерссон назвав «абсолютно необґрунтованими». У відповідь на ці події, міністр юстиції Гуннар Стрьоммер скликав нараду з лідерами парламентських фракцій, представниками поліції та служб безпеки, щоб обговорити необхідність перегляду системи контролю над протестами. Крістерссон висловив занепокоєння, що «вагомі причини є для перегляду, чи правильно працює ця система». Він наголосив на необхідності запобігти розгортанню глобальних конфліктів на вулицях Швеції.
Політичні сили розділилися у своїх поглядах на проблему. Лідерка християнських демократів Ебба Буш та депутатка Європарламенту Аліса Теодореску Мове закликали до жорстких заходів проти учасників «антисоціальної домінуючої поведінки», пропонуючи обмеження та заборону відвідування громадських місць. Опозиційна лідерка Магдалена Андерссон, з іншого боку, підкреслила важливість свободи зібрань, але також наголосила на відповідальності поліції за забезпечення безпеки під час демонстрацій.
Інші країни також стикаються з подібними викликами. Наприклад, у Іспанії місцеві політики обговорюють проблеми, пов’язані з пропалестинськими протестами, які перервали проведення велогонки Vuelta a Espana. Прем’єр-міністерка Данії також висловила критику щодо підтримки пропалестинських протестувальників і дострокового припинення гонки, підкреслюючи важливість поваги до спортсменів та інших людей, які не вносять негативний вклад у суспільство. Ця ситуація підкреслює складність балансування між правом на мирні збори та забезпеченням безпеки та порядку в громадському просторі.