Росія продовжує посилювати повітряні атаки на Україну, демонструючи значний прогрес у виробництві безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та коригуючи стратегічний підхід до ведення війни. За даними The Wall Street Journal (WSJ), ця ескалація почалася після вступу Дональда Трампа на посаду президента, хоча й активно підживлюється і до цього часу.
Зростання кількості атак відображає не тільки нарощування виробництва боєприпасів, але й активне використання новітніх БПЛА. Росія запустила майже 6300 таких апаратів у липні 2024 року, значно перевищуючи попередні показники. Це сталося після телефонної розмови між Трампом і Путіним на початку липня, а також значно посилилося в той же період та знову посилилося влітку після зустрічі Трампа та Путіна на Алясці. Успіх з БПЛА призвів до значних втрат для України.
Росія не просто використовує БПЛА, а й адаптує свою тактику. Зростання атак сталося після певних перемог, досягнутих завдяки переговорній стратегії США, що підкреслює спробу Росії продемонструвати свою здатність до ескалації. Кілька атак були координовані після безплідних переговорів, спрямованих на досягнення мирної угоди, та стали частиною стратегії посівати розбіжності між США та міжнародними партнерами. Найінтенсивніші бомбардування відбулися цього літа.
Аналітики вказують на ключові фактори, що лежать в основі цієї ескалації. Перш за все, це значний прогрес Росії у виробництві БПЛА, а не просто імпорт з Ірану. Крім того, Росія використовує тактику, спрямовану на максимальне використання перемог, досягнутих під керівництвом США, та посилює напруженість із союзниками. Особливо це помітно у взаємозв’язку між авіанальотами та переговорними процесами. Під час найінтенсивніших атак, наприклад, у липні 2024 року, було запущено 6300 БПЛА, в той час як у липні 2023 року – лише 426. Атака на Київ, яка стала найсмертоноснішою під час війни, забрала 18 життів.
За даними Armed Conflict Location and Event Data Project, за час перебування Трампа на посаді, Україна пережила три найбільш смертоносних місяці авіанальотів. Атаки не лише уражають цивільне населення, але й націлені на критичну інфраструктуру, та знову посилюються, що свідчить про стратегічну ціль Росії – демонструвати свою здатність до ескалації та примушувати Захід до компромісів.
About the Author
