Напруженість на кордоні між Польщею та Україною досягла піку після серії інцидентів, пов’язаних з перетином польського повітряного простору російськими безпілотниками. У середу міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар, відповідаючи на критику щодо можливої причетності Росії, висловив думку, що безпілотники могли бути призначені для використання на території України, а не для атаки на Польщу. Ця заява викликала обурення як з боку громадськості, так і опозиції, що призвело до відновлення масових протестів.
Колишній міністр закордонних справ Іван Корчок назвав слова Бланора «втратою зв’язку з реальністю». Прем’єр-міністр Роберт Фіцо та міністр оборони Роберт Каліняк визнали інцидент серйозним порушенням, яке потребує розслідування, але не звинувачували Росію безпосередньо. Вони зосередилися на необхідності об’єктивно оцінити обставини та під контроль яких безпілотників.
Депутат від партії Smer Тібор Гашпар закликав не приписувати дії Росії нападницькі мотиви, зауваживши, що «в інтересах Росії не нападати на будь-яку країну ЄС».
За даними польських військових, було зафіксовано 19 порушень повітряного простору, а деякі джерела повідомляють про понад 20 безпілотників. У відповідь на інцидент НАТО застосував статтю 4 Північноатлантичного договору, що передбачає консультації.
У Москві офіційно заявили, що безпілотники не мали на меті атаку на Польщу.
Ці події загострюють напруженість між Польщею та Україною, а також створюють додатковий тиск на міжнародну спільноту. Успішнення Росії спровокувати розбіжності між союзниками НАТО та збільшити військову присутність у регіоні стають дедалі відчутнішим ризиком. У центрі уваги – питання про те, як буде розвиватися ситуація, та чи призведе цей інцидент до ескалації конфлікту та подальшого загострення відносин між Україною, Польщею та Росією.
About the Author
