Зіткнення енергетичних інтересів та геополітичних реалій стають все більш очевидними в контексті війни Росії проти України. Нещодавні заяви міністра закордонних справ Угорщини, Петера Сійярто, щодо ураження нафтопроводу «Дружба», підкреслюють складність забезпечення енергетичної безпеки України та вплив цього конфлікту на енергетичний сектор Європи.
Сійярто звинуватив Україну у «атаці» на розподільчу станцію нафтопроводу, зазначивши, що це становить загрозу енергетичній безпеці Угорщини, яка є найбільшим постачальником електроенергії для України. Він закликав Київ «не ставити під загрозу» енергетичну безпеку Угорщини та припинити «атаки» на маршрути енергопостачання.
Ці заяви відбулися на тлі більш широких геополітичних змін. Єврокомісія вже запропонувала юридично обов’язкову заборону на імпорт російського газу та скрапленого природного газу до кінця 2027 року, що передбачає усунення будь-яких блокувань з боку країн ЄС, включаючи Угорщину та Сербію. Угорщина, яка довгий час була ключовим союзником Росії в ЄС, продовжує висловлювати занепокоєння щодо поступового відмежування від російських енергоресурсів.
Крім того, з’являється новий проєкт нафтопроводу між Угорщиною та Сербією, що свідчить про прагнення Будапешта забезпечити альтернативні маршрути постачання енергоносіїв. Все це підкреслює необхідність для України балансувати між потребами у боротьбі з агресією та забезпеченням енергетичної незалежності, враховуючи складнощі співпраці з ключовими партнерами.
Ситуація демонструє, що війна в Україні має далекосяжні наслідки для енергетичної політики не лише України, але й всього Європейського Союзу, стимулюючи пошук нових джерел енергії та переоцінку стратегічних альянсів.
About the Author
