Європейський Союз активно працює над переосмисленою енергетичною стратегією, що враховує не лише енергетичну безпеку, але й геополітичні виклики, пов’язані з російським вторгненням в Україну. У центрі обговорень – повна відмова від російських енергоресурсів, але процес цей супроводжується складними переговорами та застереженнями з боку окремих країн-членів.
Нещодавня зустріч міністрів енергетики та відповідні заяви єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена підкреслюють важливість цієї теми. Йоргенсен чітко заявив, що відмова від російського газу – це не просто бажання, а необхідність надіслати Росії чіткий сигнал про те, що енергоносії більше не будуть використовуватися як інструмент тиску та шантажу. Відмова від російських палива, за словами посадовця, допоможе уникнути фінансової підтримки війни в Україні.
Проте, процес досягнення згоди не є простим. Деякі країни-члени, зокрема Угорщина та Словаччина, висловлюють застереження щодо поступової відмови від газу, що пов’язано з їхніми енергетичними потребами та інфраструктурними обмеженнями. Також виникають претензії щодо ударів по російській нафтопровіду “Дружба”, які, за Будапештом та Братиславою, завдають шкоди і їм.
У контексті глобальної ситуації, президент США Дональд Трамп закликав європейських союзників припинити імпорт російської нафти та посилити економічний тиск на Китай, щоб сприяти мирному врегулюванню конфлікту в Україні. Ця ініціатива підкреслює важливість трансатлантичної співпраці у вирішенні енергетичного питання та підтримки України.
Подальший розвиток подій залежатиме від здатності ЄС знайти баланс між енергетичною безпекою, економічними реаліями та геополітичними цілями, а також від готовності країн-членів до компромісів та взаємодії. Енергетична стратегія ЄС тепер визначається не лише забезпеченням енергопостачання, а й активною підтримкою України та зміною енергетичного ландшафту Європи.
About the Author
