Зростаюча критика з боку європейських лідерів щодо операцій Ізраїлю в Газі викликає все більше запитань про майбутнє двосторонніх відносин та роль Європи у вирішенні конфлікту. Німеччина та Швеція висловили крайнє занепокоєння, назвавши дії Ізраїлю ‘абсолютно неправильними’ та порушенням міжнародного права.
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль закликав до негайного припинення вогню та звільнення полонених, підкреслюючи необхідність термінових переговорів. Зворотня позиція продемонструвала Марія Мальмер Стенергард, яка закликала до посилення тиску на ізраїльський уряд, зокрема, до розгляду обмежень на торгівлю та можливих санкцій проти окремих осіб в ізраїльському уряді.
Реакція Європи не залишилася без відповіді. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про жорстку позицію Брюсселя щодо Ізраїлю, зокрема, про призупинення виплат та введення санкцій проти осіб, які, на думку ЄС, є ‘екстремістськими міністрами’. Цей крок є ознакою напруження у відносинах, яке може мати значний вплив на майбутню співпрацю та підтримку Ізраїлю з боку Європейського союзу.
Проголосування Генеральною Асамблеєю ООН декларації щодо “двох держав” лише підкреслює глобальний рівень занепокоєння. Але чи зможе ця декларація змінити ситуацію на місцях, чи стане лише ще одним проявом дипломатичного тиску на Ізраїль? Розробка ситуації триває.