Заморожування російських активів, що перебувають у країнах Європейського Союзу, стало ключовим інструментом в зусиллях України та її союзників по боротьбі з агресією. Однак, процес використання цих коштів зустрічає значний скептицизм у Брюсселі. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс на нещодавній конференції підкреслив, що, незважаючи на пропозицію Литви використати заморожені кошти російського центрального банку як позику для України або перерахувати їх до спеціального фонду, яким керує ЄС, більшість європейських країн залишаються осторожніми.
Скептицизм обумовлений потенційними юридичними та економічними наслідками. Деякі країни стурбовані питаннями, пов’язаними з судовими спорами, потенційними ризиками для фінансової системи ЄС, а також необхідністю забезпечити правильне ведення обліку та прозорість операцій. Проте, Будріс наголошує на важливості використання цього ресурсу, враховуючи серйозність порушення міжнародного права, скоєного Росією в Україні.
У липні 2023 року, Литва представила конкретну пропозицію ЄС щодо використання цих коштів. У рамках цієї ініціативи, кошти могли б бути використані для підтримки української економіки або для виплати репарацій. Важливим кроком стало те, що Британія використала доходи від заморожених російських активів для надання Україні військової допомоги на суму понад 1,3 мільярда доларів. Наразі, Швеція та Німеччина також висловлюють готовність до дискусії щодо використання цих ресурсів. Протягом всієї війни, боротьба за контроль над російськими активами стала не лише військовою, але й економічною, і визначатиметьсяю майбутню підтримку України.
About the Author
