У дискусії про те, як найкраще використовувати заморожені російські активи, щоб підтримати Україну, все більше уваги приділяється стратегічному потенціалу економічного тиску на агресора. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив скептицизм щодо загального ставлення країн ЄС до цієї ідеї, але також підкреслив необхідність розгляду таких варіантів.
Останніми місяцями стало зрозуміло, що пропозиції Литви – використання заморожених коштів російського центрального банку, можливо, як позики для України або переведення їх до спеціального фонду ЄС – викликають велике занепокоєння у європейських колег. Однак, Будріс наголошує на серйозності порушення міжнародного права, яке представляє собою повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і вважає, що відповідь має бути рішучою.
Особливу увагу привертає ситуація з Великою Британією, яка вже направила Україні військову допомогу на суму понад 1,3 мільярда доларів США, використовуючи доходи, отримані від заморожених російських активів. Цей прецедент лише підкреслює потенційною користь використання таких ресурсів для підтримки України.
Не дивлячись на певний скептицизм, європейські країни продовжують розглядати різні варіанти, включаючи можливість використання конфікованих активів для примушення Росії до припинення агресії або виплати репарацій. Успіх цієї стратегії залежить від здатності ЄС ухвалити спільну позицію та розробити ефективний механізм використання заморожених коштів. Розглядання різних сценаріїв та готовність до компромісів можуть стати ключем до успіху в цій критичній для України стратегії.
About the Author
