Екстремальні погодні умови, що переслідували Європу цього літа, мають значно більший економічний вплив, ніж вважалося раніше. Згідно з останніми оцінками Європейського Союзу, короткострокові втрати вже сягають 43 мільярдів євро, і прогнозується, що до 2029 року цей показник зросте до 126 мільярдів євро.
Універсальний економічний збиток склав близько 0,26% від ВВП ЄС у 2024 році, але окремі країни зазнали значно більших втрат. Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія втратили більше 1% своєї валової доданої вартості (ВДВ) у 2024 році. Також постраждали і країни Середземномор’я – Іспанія, Італія та Португалія.
Аналітики підкреслюють, що традиційні оцінки збитків не враховують повний масштаб наслідків. Не зважаючи на те, що попередні розрахунки зосереджувалися на прямих втратах, таких як знищені об’єкти та збитки страхових компаній, нові дослідження враховують й «вторинні» ефекти. Це включає обмеження робочого часу через спеку, затримки у виробництві та транспорту через пошкодження інфраструктури після повеней. У великих містах, таких як Барселона та Рим, кількість жертв «тихої руйнівної» спеки подвоїлася.
Екстремальні погодні умови, особливо лісові пожежі, також мали катастрофічні наслідки. Загальна площа знищених лісів у Європі перевищила 1 мільйон гектарів, з яких більше половини – на Піренейському півострові. Пожежі в Іспанії та Португалії знищили понад 400 тисяч та 270 тисяч гектарів відповідно. Зростаюча частота та інтенсивність екстремальних погодних явищ, зумовлених зміною клімату, підкреслює необхідність більш глибокого розуміння та реагування на ці глобальні виклики.
About the Author
