Конституційний суд Німеччини встановив чіткі межі використання вірусів-троянів для слідчих цілей, визначивши, що вони допустимі лише у випадках особливо серйозних злочинів. Про це повідомляє Spiegel, пише “Європейська правда”.
Федеральний конституційний суд у Карлсруе дійшов висновку, що стеження за особами через їхні телекомунікаційні ресурси зі слідчою метою є надмірним втручанням, крім випадків, коли йдеться про злочини, що тягнуть за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 років.
У Польщі заарештували ексглаву антикорупційного бюро через справу Pegasus.mobile-only-ads{display:none}@media only screen and (max-width:767px){.mobile-only-ads{display:flex;justify-content:center;align-items:center;width:100%}}
(adsbygoogle=window.adsbygoogle||[]).push({});
З 2017 року кримінальне законодавство Німеччини передбачало можливість для правоохоронних органів заражати комп’ютери та смартфони підозрюваних спеціальним програмним забезпеченням. Правозахисники постійно оскаржували ці положення.
Судді у Карлсруе не знайшли претензій до закону, зокрема, щодо повноважень поліції, оскільки конкретно у ньому дозвіл на використання агресивних шпигунських програм було обмежено випадками розслідування особливо тяжких злочинів. Водночас, судді визнали, що можливість застосування такого програмного забезпечення визначена надто широко, і масштабний нагляд не повинен застосовуватися для розгляду “простіших” злочинів.
На практиці німецькі правоохоронці вкрай рідко вдаються до використання шпигунського ПЗ у слідчих діях – у тому числі через технічну складність цієї роботи. 7 серпня стало відомо про затримання у Німеччині трьох ймовірних членів групи “рейхсбюргерів”, яких звинувачують у змові з метою насильницького повалення уряду. Найвідомішим обвинуваченим у справі є Генріх XIII князь Ройс – нащадок німецького дворянського роду, він нібито мав очолити країну після втілення планів заколотників.
About the Author
