Від рішення Великого трибуналу Європейського Союзу щодо критеріїв безпечних країн для шукачів притулку залежить не лише доля тисяч людей, що опинилися у складній ситуації, але й майбутнє політиків, які приймають рішення щодо міграції. Як пише Politico, суд постановив, що країни-члени ЄС можуть створювати власні списки безпечних країн за межами Європи, але лише за умови повного обґрунтування своїх оцінок публічними даними.
Ключовим моментом є те, що країна, яку визначають як «безпечну» для репатріації, повинна гарантувати захист «всіх населення» у всіх її регіонах. Це ж рішення впливає на так звану «албанську модель», яку реалізує Італія, та на існуючу політику інших країн ЄС.
Справа була порушена двома бангладешцями, які рятували в морі та опинилися в італійському центрі утримання в Албанії. Вони оскаржували відмову у наданні притулку, стверджуючи, що Бангладеш не відповідає критеріям безпечної країни, незважаючи на те, що вона вже була в списку Італії.
Італія разом з Албанією утворила два центри для тимчасового утримання мігрантів, що подають на притулок. Однак, після судових рішень, центри залишилися порожніми. Суди в Італії виявили розбіжності між указом уряду та положеннями ЄС щодо критеріїв безпеки.
Суд ЄС фактично натякає на необхідність більшої прозорості та обґрунтованості у визначенні «безпечних» країн. Але це рішення також може призвести до ускладнення процесу прийняття рішень щодо міграції, оскільки країни-члени, можливо, будуть більш обережними у визначенні своїх списків безпечних країн. Крім того, це рішення дає подальші аргументи для оскарження рішень про відмову в наданні притулку, що може мати серйозні наслідки для шукачів притулку.