Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими “Хочу жити” представив комплексний звіт, що містить дані про понад 10 тисяч російських військовослужбовців, які опинилися в полоні під час повномасштабного вторгнення в Україну. Статистика, що регулярно оновлюється, розкриває важливі тенденції та характеристики полонених.
Згідно з даними штабу, середньомісячно в полон здаються від 60 до 90 російських військовослужбовців. У серпні 2024 року цей показник досяг 350 осіб на тиждень. Значний стрибок у кількості полонених спостерігається з червня 2023 року.
Найбільший контингент полонених зосереджений у Покровському та Бахмутському районах Донецької області, а також у Курській та Пологівському районах Запорізької області. Крім того, штаб зафіксував збільшення кількості іноземних найманців у полоні, зокрема близько 7% усіх російських військовополонених є громадянами інших країн.
За словами координаційного штабу, типовий російський військовополонений – це рядовий контрактник, раніше засуджений. Статистика показує, що 83% полонених складають рядовий склад, 13% – сержанти, 3% – офіцери. Вікові рамки полонених коливаються від 18 до 65 років, а близько 76% – контрактники, включаючи тих, хто був завербований у в’язницях та приватних військових компаніях. 19% – мобілізовані, а 5% – строковики.
Важливим аспектом є обставини, що призвели до полону. 24% полонених заявили, що були взяті в полон під примусом, а 40% мають судимості, найчастіше за кримінальні злочини, такі як крадіжки, наркотичний зловживання, грабіж та насильство. Лише 7% полонених мають вищу освіту, тоді як 30% не закінчили школу. До війни 38% були безробітними, а майже половина має дітей, зокрема 8% – з трьох і більше.
Багато полонених страждають від хронічних захворювань, таких як ВІЛ/СНІД, туберкульоз, діабет та психічні розлади. Штаб зафіксував, що понад 6 000 військовополонених, як українських, так і російських, були повернуті в Україну в рамках обмінів. Приблизно 237 колишніх російських полонених загинули або зникли безвісти після обміну та були повторно відправлені на фронт, а четверо солдатів перебувають у полоні вже вдруге.
Російська сторона віддає перевагу поверненню етнічних росіян без серйозних пошкоджень і з коротким терміном перебування в полоні. Іноземні найманці, які опинилися в полоні, не включаються в обміни. Тисячі полонених, включаючи поранені, хворі та строковиків, досі знаходяться в Україні. Штаб наголошує, що Росія вже четвертий рік не здійснює обміни за принципом “всіх на всіх”.
Ситуація з поверненням полонених ускладнюється їхнім умовним ставленням до співвітчизників, тиском з боку правоохоронних органів та повторним відправленням на передову. Проблеми, пов’язані з поверненням, включають неможливість звернутися до сім’ї протягом місяця через допити ФСБ, військової прокуратури та Слідчого комітету Росії.
About the Author
